-
1 authority
n1. влада2. повноваження; право, права; компетенція4. звич. pl влада, начальство, адміністрація5. авторитет, вага, вплив7. підстави- actual authority фактична законна сила- constitutional authority конституційні повноваження- consular authorities консульські посадові особи/ представники- decision-making authority директивний орган- diplomatic authorities дипломатичні посадові особи/ представники- ecclesiastical authorities церковні власті- executive authority виконавча влада- an exercise of the sovereign authority здійснення прерогатив державної влади- exclusive authority виняткові повноваження- government authorities урядові органи- governmental authority державна влада- interim authority тимчасова влада- local authorities місцева влада- military authority of the armed forces військова влада- national authorities національні органи- official authorities офіційні представники- sovereign authority прерогативи державної влади- state authority державна влада- statutory authority влада, встановлена законом- supreme authority верховна влада- transitional authority влада на час перехідного періоду- authority for a statement підстави для заяви- authority making the request орган, що робить запит- authority to enter into treaty повноваження на заключення договору- the authority of Parliament влада/ повноваження Парламенту- ultimate authority over peace-keeping operations максимальні повноваження у відношенні операцій з підтримки миру- defect of authority відсутність повноважень- man set in authority особа, що має владу- to act on smbd.'s authority діяти на підставі отриманих повноважень- to act with the authority of the law діяти на основі закону- to apply to the authorities звернутися до влади- to be vested with the necessary authority бути наділеним необхідними повноваженнями- to challenge the authority of the experts ставити під сумнів компетенцію експертів- to exercise authority застосовувати владу- to give authority for an act (to do smth.) (на)давати повноваження на що-небудь/ зробити що-небудь- to have an authority мати владу- to have authority with/ over smbd. мати авторитет у когось- to invoke smbd.'s authority посилатися на авторитет когось- to know smth. on good authority дізнатися про щось з достовірного джерела- to personify authority втілювати владу- to quote one's authorities посилатися на авторитетні джерела- to receive authority (for an act/ to do smth) отримувати повноваження (на щось)- to transmit the necessary authority for the issue of the visa передати необхідні вказівки для видачі візи- by authority of law в силу закону- on the authority of papers за повідомленнями преси -
2 quote authorities
-
3 vouch
1. n1) заява, твердження2) свідчення2. v2) твердити, заявляти3) підтверджувати, підкріпляти (документами тощо)4) підтримувати, подавати підтримку5) юр. представляти суду свідка (поручителя)6) давати свідчення, свідчитиvouch against — спростовувати, заперечувати; свідчити проти (когось)
* * *v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
4 vouch
v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
5 authoritative
adj впливовий, авторитетний, що заслуговує уваги- authoritative body авторитетний орган- authoritative information повідомлення з авторитетних джерел- authoritative sources авторитетні джерела- authoritative statement авторитетна заява
Перевод: с английского на украинский
с украинского на английский- С украинского на:
- Английский
- С английского на:
- Украинский